Меланоцитарний невус

Види меланоцитарних невусів

1. За походженням:

   • Вроджені невуси: з’являються при народженні або в перші роки життя. Розмір може бути від маленьких (до 1,5 см) до гігантських (понад 20 см).
   • Набуті невуси: утворюються протягом життя, найчастіше в дитинстві та підлітковому віці.

2. За розташуванням меланоцитів:

   • Епідермальні: клітини знаходяться у верхньому шарі шкіри (епідермісі).
   • Дермальні: клітини розташовані у глибокому шарі шкіри — дермі.
   • Змішані: меланоцити присутні як в епідермісі, так і в дермі.

3. За зовнішнім виглядом:

   • Пігментні: мають темний колір (від коричневого до чорного).
   • Папіломатозні: виступають над поверхнею шкіри, часто мають бородавчасту структуру.
   • Сині невуси: характеризуються синювато-сірим відтінком.
   • Гало-невуси: оточені ділянкою шкіри зі зниженим рівнем пігментації.

Причини виникнення

1. Генетичні фактори: схильність до утворення невусів може передаватися у спадок.
2. Гормональні зміни: активне зростання невусів спостерігається в періоди гормональної перебудови (пубертат, вагітність).
3. Вплив ультрафіолету: сонячні опіки та часте перебування на сонці стимулюють утворення нових невусів.
4. Травми шкіри: повторні ушкодження або подразнення шкіри можуть сприяти розвитку невусів.

Діагностика

1. Огляд дерматолога: оцінка розміру, форми, кольору та структури невуса.
2. Дерматоскопія: використання спеціального пристрою (дерматоскопа) для детального вивчення невуса.
3. Сіаскопія: комп’ютерний аналіз структури невуса.
4. Біопсія: проводиться за підозри на злоякісне переродження для гістологічного дослідження.

Лікування

Лікування необхідне, якщо невус викликає естетичний дискомфорт, травмується або є підозра на його злоякісне переродження:

1. Хірургічне видалення: повне видалення невуса з наступним гістологічним аналізом.
2. Лазерне видалення: використовується для косметичного видалення невеликих невусів.
3. Електрокоагуляція: метод видалення за допомогою високочастотного електричного струму.
4. Кріодеструкція: обробка невуса рідким азотом.

Профілактика

1. Захист від ультрафіолету: використання сонцезахисних засобів з SPF 30+ та уникнення тривалого перебування на сонці.
2. Регулярні огляди: відвідування дерматолога 1–2 рази на рік, особливо за наявності численних невусів.
3. Уникнення травм: мінімізація механічного впливу на ділянку невусів.
4. Самообстеження: контроль за змінами кольору, форми чи розмірів невусів.

У разі швидких змін невуса або появи нових симптомів (свербіж, кровоточивість, асиметрія) негайно зверніться до лікаря.