Келоїд

Келоїд — це тип патологічного рубця, що утворюється в результаті надмірного росту сполучної тканини після пошкодження шкіри.
На відміну від звичайних рубців, келоїди виходять за межі первинної рани і можуть продовжувати збільшуватися з часом.
Що таке келоїд?
Келоїд — це щільне, гладке, випукле утворення на шкірі, зазвичай рожевого, червоного або темно-коричневого кольору, яке може викликати свербіж, біль або відчуття стягнутості. Він виникає у відповідь на травму, хірургічне втручання, опік, вугрові висипання, проколи або навіть незначні подряпини.
Види келоїдів:
-
Справжні келоїди — утворюються без чіткої причини, можуть з’являтись навіть без попереднього пошкодження шкіри (рідко).
-
Вторинні (травматичні) келоїди — виникають у місцях порізів, опіків, після операцій чи запалень.
-
Гіпертрофічні рубці — іноді плутають з келоїдами, однак вони не виходять за межі рани й з часом можуть зменшуватися.
Діагностика:
-
Огляд дерматолога — зазвичай діагноз ставиться клінічно на основі зовнішнього вигляду.
-
Дерматоскопія — дозволяє оцінити структуру рубця.
-
УЗД шкіри (за потреби) — для оцінки глибини ураження.
-
Біопсія — у складних випадках для виключення інших новоутворень.
Лікування келоїдів:
Лікування залежить від розміру, розташування, тривалості існування рубця:
Консервативне:
-
Кортикостероїдні ін’єкції (тріамцинолон) — найбільш поширене лікування, вводиться в сам рубець.
-
Силіконові пластини або гелі — зменшують розмір і запалення.
-
Компресійна терапія — застосовується після операцій або травм.
Апаратне:
-
Лазеротерапія (наприклад, фракційний СО2 або IPL) — покращує зовнішній вигляд і текстуру.
-
Кріотерапія — заморожування рідким азотом (для невеликих келоїдів).
-
Мікрохвильова або радіохвильова терапія.
Хірургічне:
-
Висічення келоїду — рідко застосовується самостійно через високий ризик рецидиву.
-
Післяопераційно обов’язково поєднують з іншими методами: ін’єкціями стероїдів, компресією, лазером.
Профілактика:
-
Уникати травм, особливо при схильності до келоїдів.
-
Не проводити пірсинг або тату у зонах з підвищеним ризиком (вуха, груди, плечі).
-
Правильний догляд за ранами: антисептики, загоювальні засоби.
-
Застосування силіконових пластирів або гелів після хірургічних втручань.
-
Регулярне спостереження у дерматолога при перших ознаках утворення келоїду.
