Екзема

Що таке екзема — загальне визначення та особливості захворювання

Екзема — це хронічне запальне захворювання шкіри, що супроводжується сильним свербежем, почервонінням, висипаннями, а згодом — лущенням і тріщинами. Ця хвороба не є заразною і не передається від людини до людини, проте має рецидивуючий характер і потребує комплексного підходу до лікування.

Особливість екземи полягає у варіативності її проявів. У когось переважають мокнучі вогнища, в інших — сухість і утворення кірочок. Найчастіше уражаються руки, обличчя, ноги, але іноді хвороба охоплює й інші ділянки тіла. Важливо розуміти, що екзема — це не лише поверхнева проблема, а відображення внутрішніх збоїв в організмі, зокрема у роботі імунної системи та бар'єрної функції шкіри.

Оскільки ознаки екземи можуть нагадувати інші дерматологічні стани, необхідна точна діагностика. Лише правильно підібрана терапія дозволяє досягти тривалого контролю над симптомами і зменшити ризик їх повторного виникнення.

При появі симптомів екземи — свербежу, почервоніння, висипань чи лущення — не варто займатися самолікуванням. Найкраще якнайшвидше звернутися до лікаря-дерматолога. Фахівець зможе точно встановити діагноз, виявити можливі причини та підібрати ефективну терапію. Своєчасна консультація допомагає уникнути ускладнень, пришвидшити одужання та запобігти переходу хвороби в хронічну форму.

Причини екземи: зовнішні та внутрішні чинники

Екзема виникає внаслідок поєднання генетичних особливостей, порушення бар’єрної функції шкіри та надмірної імунної реакції на зовнішні подразники. У людей, схильних до алергій, ризик розвитку цього захворювання значно вищий. Водночас сам по собі спадковий фактор не є визначальним. Важливу роль відіграє і стан шкірного покриву — коли захисний шар стає вразливим, знижується його здатність утримувати вологу та протистояти агресивному впливу ззовні.

Основні зовнішні фактори:

1. Контакт з мийними засобами, побутовою хімією, косметикою.
   
   
2. Вплив рослинного пилку, шерсті тварин, харчових алергенів.
   
   
3. Кліматичні коливання: перепади температур, сухе повітря.
   
   
4. Одяг з синтетичних матеріалів, що подразнює шкіру.
   
   

Серед внутрішніх причин можна виділити:

1. Хронічний стрес та емоційне виснаження.
   
   
2. Гормональні зміни — під час вагітності, менопаузи або менструального циклу.
   
   
3. Хронічні захворювання: діабет, гастроентерологічні проблеми, астма.
   
   
4. Ослаблення імунітету та метаболічні порушення.
   
   

Ці фактори у взаємодії запускають запальні процеси, що проявляються у вигляді характерних симптомів екземи. Саме тому ефективна терапія має враховувати як зовнішні, так і внутрішні аспекти здоров’я.

Симптоми екземи: як розпізнати захворювання на ранньому етапі

Розпізнати екзему на початковій стадії дуже важливо, адже це дозволяє швидко вплинути на перебіг хвороби та уникнути ускладнень. Найперший симптом — свербіж. Часто він з’являється ще до того, як на шкірі виникають видимі зміни. Далі спостерігається почервоніння, набряк, поява дрібних пухирців із прозорою рідиною. Після їхнього розриву утворюються мокнучі ділянки, які поступово покриваються кірочками і починають лущитися.

Стадії перебігу екземи мають свої особливості:

• Гостра фаза — інтенсивне свербіння, запалення, пухирці, мокнуття.
  
  
• Підгостра форма — зменшення набряку, поява лущення, менше висипань.
  
  
• Хронічний перебіг — потовщення шкіри, тріщини, сухість, періодичні загострення.
  
  

Прояви залежать і від локалізації:

• Екзема рук часто виникає через частий контакт із мийними засобами, рукавичками, алергенами. Екзема на руках причини має різні, але найчастіше пов’язана з подразненням та ослабленням захисного бар’єру шкіри.
  
  
• Екзема на обличчі локалізується на щоках, навколо очей, на лобі. Шкіра обличчя дуже чутлива, тому навіть незначний подразник може спричинити сильну реакцію.
  
  
• Екзема на ногах зазвичай починається на гомілках або стопах. Причиною можуть бути варикоз, носіння синтетики, надмірне потовиділення або тривале навантаження.
  
  

Раннє виявлення симптомів дозволяє підібрати ефективне лікування та запобігти переходу захворювання у хронічну форму.

 Види екземи та їх особливості

Екзема — це збірне поняття, що охоплює кілька різновидів захворювання, кожен із яких має свої причини, механізми розвитку та клінічні прояви. Для ефективного лікування важливо правильно визначити тип екземи, оскільки терапевтичний підхід може істотно відрізнятися. Нижче наведено основні форми з описом характерних ознак.

Істинна (ідіопатична) екзема

Це класичний варіант захворювання. Точні причини залишаються невідомими, але вважається, що на її розвиток впливають генетичні, імунні та нервові чинники.

Прояви: раптовий початок із сильним свербежем, почервонінням, набряком і появою дрібних пухирців. Після їх розриву з’являються мокнучі ділянки, що згодом покриваються кірками і лущаться.

Локалізація: найчастіше — екзема рук, обличчя, згинальні поверхні кінцівок.

Особливості: симетричне розташування висипань, хвилеподібний перебіг, висока чутливість шкіри до зовнішніх подразників.

 

Контактна екзема (алергічна та подразнювальна)

Розвивається внаслідок безпосереднього контакту шкіри з певною речовиною. Може виникнути навіть у людей без алергічних захворювань.

Алергічна форма — реакція уповільненого типу на конкретний алерген (наприклад, нікель, латекс, косметика).

Подразнювальна форма — результат хімічного ушкодження шкіри кислотами, лугами або мийними засобами.

Прояви: почервоніння, печіння, свербіж, пухирці або тріщини на місці контакту.

Локалізація: найчастіше — екзема рук, рідше — обличчя чи ноги.

Особливості: чіткий зв’язок з подразником, покращення після усунення контакту.

 

Атопічна екзема

Пов’язана з генетичною схильністю до алергічних реакцій і надмірною імунною відповіддю. Часто зустрічається у людей із бронхіальною астмою, ринітом або харчовою алергією.

Прояви: постійний свербіж, сухість, запалення, тріщини.

Локалізація: ліктьові та колінні згини, шия, обличчя, груди. У дітей часто проявляється як екзема на обличчі та руках.

Особливості: початок у дитячому віці, загострення при стресі, зміні сезонів або контакті з алергенами.

 

Мікробна екзема

Розвивається внаслідок приєднання бактеріальної або грибкової інфекції, часто — на фоні хронічних уражень шкіри.

Прояви: асиметричні мокнучі вогнища з гнійними кірочками, часто з неприємним запахом, свербежем і болючістю.

Локалізація: переважно екзема на ногах — особливо в ділянках варикозу, подряпин чи хронічних виразок.

Особливості: позитивна динаміка при антибактеріальному лікуванні, високий ризик рецидивів при зниженні імунітету.

 

Професійна екзема

Виникає внаслідок регулярного контакту з виробничими подразниками — хімікатами, латексом, металами, пилом.

Прояви: подібні до контактної екземи — почервоніння, свербіж, лущення, тріщини.

Локалізація: зазвичай — кисті рук і передпліччя (найчастіше — екзема рук, причини якої криються в умовах праці).

Особливості: покращення стану під час відпустки або при зміні професії, підтвердження діагнозу можливе після професійної експертизи.

 

Себорейна екзема

Пов’язана з порушенням функції сальних залоз і активізацією грибків Malassezia.

Прояви: жирні лусочки, свербіж, почервоніння, лущення.

Локалізація: волосиста частина голови, лоб, носогубні складки, за вухами, зона грудної клітки.

Особливості: часте поєднання із себорейним дерматитом, загострення при гормональних збоях або стресах.

 

Дитяча екзема

Часто виникає в немовлят і дітей до 3 років як ранній прояв алергічних реакцій або порушень бар'єрної функції шкіри.

Прояви: почервоніння, набряк, пухирці, мокнучі ділянки, кірочки, лущення.

Локалізація: щоки, лоб, підборіддя, іноді — руки й ноги.

Особливості: може трансформуватися в атопічний дерматит, залежить від харчування, догляду, гігієни, клімату.

 

Дисгідротична екзема (екзема кистей і стоп)

Проявляється глибоко розташованими пухирцями, тріщинами та свербежем. Часто пов’язана з гіпергідрозом (підвищеним потовиділенням) та підвищеною чутливістю до зовнішніх чинників.

Прояви: щільні пухирці, які важко прориваються, свербіж, сухість, лущення.

Локалізація: долоні, пальці, підошви (екзема на руках і ногах).

Особливості: хронічний перебіг, загострення влітку або під час емоційного напруження, потребує комплексного підходу до лікування.

Кожна форма екземи вимагає уважної діагностики та індивідуального підходу. Визначення типу захворювання — ключ до правильної терапії, що дозволяє досягти стійкої ремісії й значно покращити якість життя пацієнта.

Діагностика екземи: як лікар визначає форму захворювання

Точна діагностика екземи — це ключ до ефективного лікування. Через те, що симптоми можуть нагадувати інші дерматологічні хвороби (псоріаз, грибок, алергічний дерматит), самостійно ставити діагноз не варто. Тільки дерматолог здатен встановити вид екземи та підібрати правильну схему терапії.

Етапи діагностики:

1. Візуальний огляд — лікар оцінює стан шкіри: чи є пухирці, мокнучі ділянки, тріщини, лущення, кірочки.
   
   
2. Збір анамнезу — уточнюється, коли з’явились перші симптоми, чи були контакти з алергенами, подразниками, чи спостерігалася раніше екзема на руках, обличчі або ногах.
   
   
3. Аналіз тригерів — лікар з’ясовує, чи не викликане загострення стресом, їжею, побутовою хімією або погодними умовами.
   
   
4. Алерготести — виявляють чутливість до певних речовин.
   
   
5. Виключення інших хвороб — може знадобитись зішкріб шкіри, загальний аналіз крові, консультація інших спеціалістів.
   
   

Наприклад, якщо у пацієнта часто виникає екзема рук, і він працює з хімічними речовинами — це може свідчити про професійну або контактну форму. При екземі на обличчі особливу увагу приділяють косметиці, а при екземі на ногах — стану вен і догляду за шкірою стоп.

Компетентна діагностика — це не лише назва захворювання, а глибокий аналіз причин, без врахування яких неможливо досягти довготривалого результату.

Як вилікувати екзему: медикаментозні та немедикаментозні методи лікування

Лікування екземи повинно бути комплексним, з урахуванням стадії, форми та індивідуальних особливостей пацієнта. Мета — не лише зменшити симптоми, а й стабілізувати стан шкіри, відновити її бар’єрні функції та попередити рецидиви.

Основні напрямки терапії:

Зовнішні засоби:

• Кортикостероїдні мазі та креми — зменшують запалення й свербіж. Для чутливих ділянок (наприклад, екзема на обличчі) обирають препарати м’якої дії.
  
  
• Емоленти та зволожувачі — необхідні для захисту шкіри, особливо при екземі рук і екземі на ногах.
  
  
• Антисептики — при мікробній формі застосовуються для знезараження вогнищ.
  
  

Системна терапія:

• Антигістамінні засоби — зменшують свербіж і алергічні прояви.
  
  
• Імуномодулятори, гормональні препарати — застосовуються при тяжких формах, коли екзема не піддається місцевому лікуванню.
  
  
• Антибіотики або протигрибкові ліки — за потреби при приєднанні інфекції.
  
  

Фізіотерапія — УФ-опромінення, лазеротерапія, магнітотерапія. Показана при хронічному перебігу.

Пробіотики та підтримка ШКТ — особливо важливо при атопічній і дитячій екземі.

Зміна способу життя:

• Усунення тригерів (стреси, хімія, алергени).
  
  
• Гіпоалергенна дієта.
  
  
• Регулярний догляд за шкірою: зволоження, захист від вітру, сонця, холоду.
  
  

Комплексний підхід — єдиний шлях до тривалої ремісії. Жоден крем не забезпечить стабільного ефекту без постійного догляду та профілактики.

Профілактика екземи та контроль рецидивів

Профілактика екземи — ключовий етап у боротьбі з цим захворюванням. Навіть після досягнення ремісії є ризик повторного загострення, якщо ігнорувати провокуючі фактори. Завдання пацієнта — навчитися розпізнавати тригери, а лікаря — допомогти сформувати систему щоденного догляду, яка підтримує здоров’я шкіри.

Головні поради для профілактики екземи та запобігання рецидивам:

1. Щоденне зволоження шкіри
   Емоленти, нанесені вранці та ввечері, допомагають відновити захисний бар’єр. Особливо це важливо при екземі рук та ніг, де шкіра піддається більшому навантаженню.
   
   
2. Гіпоалергенний догляд
   Використовуйте нейтральні засоби без ароматизаторів, барвників і спирту. Уникайте агресивного мила та скрабів.
   
   
3. Захист від побутової хімії
   При прибиранні або митті посуду використовуйте рукавички: всередині — бавовняні, зовні — гумові. Частою причиною екземи є саме контакт із хімічними речовинами.
   
   
4. Виявлення тригерів
   Аналізуйте, що саме викликає загострення. Наприклад, екзема на обличчі може погіршуватися через косметику або стрес, а екзема на ногах — при надмірному потінні чи варикозі.
   
   
5. Контроль емоційного стану
   Хронічний стрес — один із найсильніших провокаторів. Знайдіть час для себе: медитація, природа, сон — усе це сприяє стабілізації стану шкіри.
   
   
6. Збалансоване харчування
   Якщо ви помічаєте, що певні продукти викликають реакцію — обмежте їх. У деяких випадках екзема має саме харчову причину виникнення.
   
   
7. Одяг і температурний режим
   Носіть натуральні тканини, уникайте перегрівання та переохолодження. При екземі на ногах дуже важливо уникати вологого взуття та синтетичних шкарпеток.
   
   
8. Регулярні візити до дерматолога
   Навіть якщо симптоми зникли, слід періодично проходити огляд. Це дозволяє вчасно виявити приховані зміни та попередити рецидив.
   
   

 

Профілактика — це стиль життя, а не тимчасова дія. Люди, які взяли відповідальність за свій стан і щодня доглядають за шкірою, можуть жити повноцінно — без свербежу, дискомфорту та постійних загострень.